ЧИ ПОВИННА ЖІНКА ПРАЦЮВАТИ?
Жінки, вони як зорі в небі, кожна сяє по-своєму, а також двох однакових ніколи не буває. ⭐️
Саме тому у пошуку відповіді на це питання, я ділюся своїм досвідом. Говорять, у людей є життєвий цикл із 7 років, який щоразу закінчується міні чи максі кризою, яка дає поштовх йти вперед. У мене цикли роботи, схоже, йдуть по 4 роки. Отже, чому і для чого жінка працює?
Ось моя історія:
В 17 років я працювала заради перших грошей, прояву самостійності. Я пишалася тим, що могла сплатити навчання в інституті та купити взуття, мене ці матеріальні речі надихали працювати. Перша робота: ресторан, переклади, репетиторство.
В 21 рік я дбайливо здобувала свій досвід та будувала репутацію. Саме в цьому віці я обрала напрямок викладання і вперше почала працювати в школі.
В 25 років я здивувалася від того, як швидко під час роботи в школі та згодом в університеті почали рости амбіції, а з ними і життєві потреби; я часто робила необдумані та емоційні вчинки, робота стала інструментом самовираження.
В 29 років під час навчання в Англії я зустріла Сократа та зрозуміла, що нічого не знаю, і почала багато працювати, щоб знайти дорогу до самої себе. Я скоротила коло друзів, відмовилася від багатьох соціальних заходів, щоб нічого мені не заважало працювати над тим, що ми сьогодні називаємо SARGOI.
В 33 роки я зрозуміла свою професійну місію і в подяку доля подарувала мені щастя материнства. В цей період захотілося затишку, щоб дім був наповнений жіночою енергією. Робота відійшла на другий план, проте з‘явилося інше почуття. Я раптом змінила своє відношення до дітей, і почала розуміти їх ще краще. Робота здобула новий сенс, який знайшов ще один вектор - служіння.
В 37 років я зрозуміла, що моя робота - це можливість зробити цей світ кращим, себе мудрішою, а своє оточення більш якісним. Я навчилася говорити «ні» тому, що не відповідає моїм цінностям, а також бути тут і зараз. Моя робота, - це частина трансформації, в якої є початок та немає кінця.
Я не знаю що буде в 41 рік, але вірю що мені буде про що розповісти та написати.
PS: на фото моя зустріч з генеральною директоркою Avon Україна та Грузія та людиною з місією, Єлизаветою Коробченко
