Як почати викладати англійську? Чому старт у викладанні англійської завжди здається таким страшним? Почати викладати англійську звучить дуже класно, але коли доходить до справи, у голові будь-якого початківця починаються сумніви.
Щось на кшталт:
- А раптом я не знатиму, що відповісти учневі?
- А що, якщо я зроблю помилку і всі побачать?
- А що, якщо вони зрозуміють, що я тільки починаю?
Relax. Все добре.
Ти не одна/один такий, тому що страх на старті — це абсолютно нормальна частина розвитку.
Чому так відбувається? Дуже простими словами:
1. Брак досвіду — це завжди брак впевненості
Для того, щоб викладач міг себе почувати більш-менш впевнено, я рекомендую попрацювати хоча б part-time за методикою SARGOI, яку ми впроваджуємо в мовну освіту, хоча б два-три місяці (приблизно 7–9 уроків на тиждень).
2. Ілюзія, що викладач має знати все
Ти думаєш, що викладач має відповідати на всі питання ідеально. Але насправді викладач не повинен знати все. Він не повинен бути Вікіпедією. Викладач повинен розуміти, як стати фасилітатором і допомогти учневі досягти мети. Тобто знати все не потрібно — потрібно вміти допомагати учневі досягати мовної мети.
Наприклад: якщо мета уроку — допомогти учневі навчитися орієнтуватися в аеропорту, це не означає, що викладач повинен знати всі тонкощі від рівня А1 до рівня C1+ спілкування в аеропорту.
Але викладач зобов'язаний розуміти, як організувати процес викладання того маленького шматка уроку таким чином, щоб учень не просто знав, а вмів орієнтуватися в такій ситуації.
3. Страх осуду
«Боже, що подумають студенти?» — це страх, який приходить, коли ми починаємо будь-яку справу.
Але я завжди рекомендую питати себе:
І що?
Що подумають студенти, якщо я зроблю помилку?
Ну добре. І що такого трагічного може статися, якщо ти зробиш ту помилку?
Завжди можна придумати собі найстрашніший сценарій, а потім на нього подивитися і зрозуміти: насправді все не так погано.
Як подолати страх перед викладанням? Коли зникає страх осуду?
Страх осуду зазвичай зникає тоді, коли з'являються перші перемоги:
Коли розумієш, що шматок уроку був успішним!
Коли отримуєш приємний відгук від учня!
Коли бачиш свої маленькі перемоги у подоланні мовного бар'єра!
Дуже важливо на перших етапах вміти ці перемоги помічати.
Ще один пункт на який я дуже рекомендую звертати увагу: завищені очікування до самого себе
Бажання бути ідеальним викладачем з першого уроку — це пастка. Такого не буває. Я викладаю вже понад 20 років, і все одно на початку кожного першого уроку з новим студентом я хвилююсь. Відчуваю, що моє заняття було далеко від ідеального.
Не розчаровуйтесь!
Думки про ідеальність не допоможуть вам стати класним викладачем. Не порівнюйте свою точку «А» із чиєюсь точкою «W». Порівнюйте себе сьогодні із собою вчора, позавчора, минулого тижня.
І ще один дуже важливий момент: впевненість у методиці
За результатами випускників українських ВНЗ, мабуть, 90% не розуміються на методиках. І це не тому, що вони були поганими студентами, а тому, що у нашій країні поняття активних і сучасних методик досі досить слабке.
Дуже багато молодих викладачів починають працювати за інтуїцією: десь почитали, десь побачили, і здається, що вже все вміють.
Але насправді дуже важливо:
Мати чітку структуру уроку
Чітко розуміти цілі
Розбиратися в різноманітті сучасних методик
Усвідомлювати, яка є структура уроку і які основні чинники цієї структури
На сьогодні існує маса планів уроків і матеріалів. Часто вони просто не підходять саме під твою групу або учня, або були написані якимось початківцем. Але якщо викладач розуміється на різноманітті сучасних методик, розуміє яка йде структура і які головні чинники будь-якої структури, тоді на 70% це вже успіх!
Тому методична підготовка — ключ.
Отже, що може допомогти подолати страх початку викладання? Як стати впевненим викладачем?
1. Чіткий план розвитку.
Розуміння, що я маю робити й на що звертати увагу. Окрім того, що викладач повинен розуміти свій особистий план розвитку, він повинен розуміти та усвідомлювати чіткий план і мету уроку та кожної програми.
2. Підтримка ментора.
Неважливо, чи ти на точці «А», чи вже «W» — завжди важливо мати надійне плече людини, до якої можна звернутися за порадою або критичною оцінкою.
3. Усвідомлення: помилки — це не кінець світу.
Помилки — це частина процесу, тільки через помилки ми стаємо кращими. Лише роблячи помилки ми можемо навчитися краще працювати і ставати кращою версією себе як викладача.
Тому якщо зараз ти відчуваєш страх — відкинь сумніви. Ти можеш набагато більше, ніж тобі здається. А головне — це розпочати.
Трохи статистики, яка зовсім не тішить.
Україна
Лише 20% випускників педагогічних університетів працюють за фахом учителя.
Велика Британія
58.5% випускників бакалаврату з педагогічних спеціальностей починають кар'єру в сфері освіти.
Австралія
- Близько 50% студентів, які починають навчання на вчителя, не завершують програму протягом шести років.
Коли ти працюєш за справді сучасною і живою методикою, як в англомовній спільноті SARGOI, у тебе просто не залишається місця для відчуття розчарування чи бажання все залишити. Чому?
Ти бачиш результат. Учні не просто «вчать» мову — вони починають нею жити: спілкуватися, мріяти, будувати плани. Ти бачиш їх прогрес буквально з уроку в урок.
Ти відчуваєш підтримку. SARGOI не просто методика — це ще й система наставництва та співпраці, де кожен викладач не самотній у своїх труднощах. Коли є сильна команда і чітке розуміння «як» і «чому» працює кожен етап уроку, страх і розгубленість зникають.
Ти не вигоряєш. Викладання за методикою SARGOI гнучке, різноманітне і цікаве. Тут немає місця монотонності та рутині. Кожен урок — це пригода і новий крок для тебе та учня.
Ти розвиваєшся сам. У процесі роботи ти не просто даєш знання — ти постійно вдосконалюєш свої навички викладання, розвиваєш емоційний інтелект, прокачуєш креативність і навіть навички лідерства.
Тому, коли у тебе в руках є такий інструмент, як методика SARGOI, думка «кинути викладання» виглядає настільки дивною, що викликає тільки посмішку. Адже ти не просто навчаєш інших — ти змінюєш життя. І своє теж!
З вами тут, щоб надихати та діяти 💙
Автор: Анастасія Рибак
