В якому році сталася чорнобильська катастрофа? Коли стався вибух в Чорнобилі? Ці питання звучать постійно і вивчивши інформацію про цю трагедію у нас є відповіді. 26 квітня 1986 року о 1:23 ночі на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який спричинив одну з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства. Проте, інформація про аварію довгий час залишалася засекреченою. Лише через кілька днів світ дізнався про трагедію, і саме іноземні ЗМІ першими повідомили про неї.
У перші дні після аварії радянська влада намагалася приховати масштаби катастрофи. Лише 28 квітня, після того, як шведські вчені зафіксували підвищений рівень радіації, було офіційно визнано факт аварії. Українці дізнавалися про події з чуток, а багато хто не усвідомлював небезпеки й продовжував жити звичним життям.
Як світ дізнався про катастрофу
Dagens Nyheter (Швеція) — 28 квітня 1986 року
Шведська газета Dagens Nyheter була однією з перших іноземних медіа, що повідомили про аварію на Чорнобильській АЕС.
28 квітня 1986 року вона опублікувала статтю з заголовком:
«Sovjet erkänner kärnkraftsolycka»
(«Радянський Союз визнає аварію на атомній електростанції»)
У статті зазначалося:
«Sovjetunionen har erkänt att en allvarlig olycka inträffat vid ett kärnkraftverk i Ukraina, vilket har lett till utsläpp av radioaktiva ämnen.»
(«Радянський Союз визнав, що серйозна аварія сталася на атомній електростанції в Україні, що призвело до викиду радіоактивних речовин.»)
Це повідомлення стало першим офіційним визнанням аварії з боку СРСР, яке з'явилося під тиском міжнародної спільноти після того, як шведські вчені зафіксували підвищений рівень радіації на своїй території. На жаль, повний текст статті Dagens Nyheter від 28 квітня 1986 року недоступний у відкритих джерелах. Якщо ви маєте бажання прочитати першоджерело, то для перегляду архівних матеріалів Dagens Nyheter рекомендуємо звернутися до бібліотек або архівів, які мають доступ до історичних випусків цієї газети.
The New York Times (США) — 29 квітня 1986 року
The New York Times — одне з найвпливовіших щоденних видань США, засноване у 1851 році. Відоме своєю глибокою аналітикою та міжнародним охопленням.
«The Soviet Union acknowledged today that an accident at a nuclear power plant in the Ukraine had released radioactive materials in the area.»
«Радянський Союз сьогодні визнав, що аварія на атомній електростанції в Україні призвела до викиду радіоактивних матеріалів у цьому районі».
The Times (Велика Британія) — 30 квітня 1986 року
The Times — авторитетна британська щоденна газета, заснована у 1785 році. Відома своїм впливом на громадську думку та політичні кола.
«Huge nuclear leak at Soviet plant»
«Western experts said the Soviet Union's admission of a nuclear accident was unprecedented and raised serious concerns about safety standards.»
«Західні експерти заявили, що визнання Радянським Союзом ядерної аварії є безпрецедентним і викликає серйозні занепокоєння щодо стандартів безпеки».
The Washington Post (США) — 30 квітня 1986 року
The Washington Post — провідне американське видання, засноване у 1877 році. Відоме своїми розслідуваннями та висвітленням політичних подій.
«The Soviet Union's delayed acknowledgment of the nuclear accident has intensified fears about the spread of radioactive contamination across Europe.»
«Затримка Радянського Союзу у визнанні ядерної аварії посилила побоювання щодо поширення радіоактивного забруднення по всій Європі».
Süddeutsche Zeitung (Німеччина) — 30 квітня 1986 року
Süddeutsche Zeitung — одна з провідних німецьких щоденних газет, заснована у 1945 році.
«Die sowjetische Regierung hat den Unfall in Tschernobyl bestätigt, jedoch bleiben viele Fragen unbeantwortet.»
«Радянський уряд підтвердив аварію в Чорнобилі, однак багато питань залишаються без відповіді».
The Guardian (Велика Британія) — 1 травня 1986 року
The Guardian — британська щоденна газета, заснована у 1821 році. Видання відоме своїм ліберальним поглядом, високим журналістським стандартом та критичним підходом до важливих міжнародних подій.
Стаття вийшла з заголовком:
«Chernobyl: The worst nuclear accident in history raises questions about the future of nuclear energy»
«Чорнобиль: Найгірша ядерна аварія в історії ставить під сумнів майбутнє ядерної енергетики»
«The disaster at the Soviet nuclear plant in Chernobyl has sent shockwaves across Europe, prompting renewed scrutiny of nuclear safety and energy policy worldwide.»
«Катастрофа на радянській атомній станції в Чорнобилі сколихнула всю Європу, викликавши нову хвилю перевірок безпеки ядерних об’єктів і перегляду енергетичної політики в усьому світі».
Тепер ви знаєте, коли була чорнобильська аварія та як іноземні газети писали про неї. Після перших офіційних заяв про аварію на Чорнобильській АЕС реакція міжнародної спільноти була швидкою та багатогранною. Країни Європи, США, Канада, Японія та інші держави висловили занепокоєння та запропонували СРСР свою допомогу. Багато з них ініціювали незалежні дослідження рівня радіації на своїй території, а деякі — навіть евакуаційні заходи у прикордонних регіонах.
МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії) відразу ж включилося у моніторинг ситуації. Уже 29–30 квітня представники агентства намагалися отримати більше інформації від радянської сторони, яка на той час надавала дуже обмежені й суперечливі відомості. МАГАТЕ згодом надіслало експертні місії до СРСР і допомогло у створенні міжнародних програм моніторингу, аналізу ґрунтів, води, повітря і довготривалих наслідків для здоров’я.
Також свою підтримку запропонували ВООЗ, ЮНЕСКО та інші установи ООН. У наступні роки ці організації координували програми допомоги постраждалим регіонам — зокрема дітям, які зазнали впливу радіації.
Катастрофа в Чорнобилі спричинила справжній сплеск наукових досліджень. Згідно з даними Scopus та Web of Science, у перші п’ять років після аварії кількість наукових публікацій, присвячених питанням ядерної безпеки, радіаційного впливу, екології та медицини, зросла в рази.
На відміну від міжнародної спільноти, для радянських громадян правда про масштаб катастрофи відкривалася повільно і болісно. У перші дні після аварії люди в Україні, особливо у Києві та навколишніх містах, не мали повної інформації — на телебаченні панувала тиша, офіційні заяви були скупі, а рівень небезпеки занижували.
Проте вже 1 травня — на традиційній демонстрації — багато хто з присутніх у Києві помітили: щось не так. Дехто розповідав, як на ходу витирав очі від печіння, у дітей починалися носові кровотечі. Але мітинг не скасували. Людей не попередили. І це лише посилило недовіру.
У Прип’яті, яка найбільше постраждала, евакуацію почали лише через 36 годин після вибуху. Людям дозволили взяти лише найнеобхідніше, обіцяючи, що повернуться через кілька днів. Та більшість із них більше ніколи не побачили свого дому. Вибух в Чорнобилі зруйнував життя багатьох людей.
Попри страх і дезінформацію, багато людей виявили справжню мужність і самопожертву. Тисячі ліквідаторів — пожежники, солдати, інженери — вирушили до зони відчуження, щоб зупинити поширення радіації. Часто без належного захисту, вони фактично рятували Європу, не думаючи про себе.
Для глибшого розуміння подій Чорнобильської катастрофи англомовна спільнота SARGOI рекомендує переглянути наступні фільми:
● «Chernobyl» (Чорнобиль), 2019 — мінісеріал від HBO, який детально відтворює події аварії та її наслідки.
● «The Battle of Chernobyl» (Битва за Чорнобиль), 2006 — французький документальний фільм, який розкриває маловідомі факти про ліквідацію наслідків аварії.
Чорнобильська катастрофа стала не лише трагедією для України, але й подією, яка змінила світове ставлення до ядерної енергетики. Завдяки іноземним ЗМІ світ дізнався про масштаби трагедії, а міжнародна спільнота об'єдналася для подолання її наслідків. Сьогодні важливо пам'ятати про ці події та вшановувати пам'ять тих, хто постраждав.
Англійська без кордонів: мова, що відкриває можливості
Вивчення англійської мови та читання новин англійською допомагає краще зрозуміти події у світі, проаналізувати інші погляди й зробити висновки. Англійська мова онлайн — чудовий спосіб вивчення мови для розуміння історії, поглиблення знань та розвитку критичного мислення.
